Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 913/2404/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ (далі - територіальне відділення АМК),

на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.02.2014 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014

зі справи № 913/2404/13

за позовом міського підприємства "Сватівський міський ринок", м. Сватове Луганської області (далі - Підприємство),

до територіального відділення АМК

про визнання частково недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним пунктів 2 - 4 рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.06.2013 № 01-24/126 (далі - Рішення № 01-24/126) у справі № 90 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Територіальним відділенням АМК подано зустрічний позов з вимогами: стягнути з Підприємства штраф у сумі 20 000 грн.; зобов'язати Підприємство виконати пункт 4 Рішення № 01-24/126 шляхом надання в оренду торговельних місць №№ 115 і 116 заявникам - ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_3 для здійснення ними підприємницької діяльності на території МП "Сватівський міський ринок".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.02.2014 (колегія суддів у складі: Седляр О.О. - головуючий, Москаленко М.О., Фонова О.С.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (колегія суддів у складі: Агапов О.Л. - головуючий, Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.) зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду. Тією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 27.02.2014, сторін зобов'язано подати суду певні матеріали.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Скаргу з посиланням на статті 22, 60, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням названими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням ними та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судові інстанції у прийнятті оскаржуваних ухвали і постанови виходили з таких обставин.

Провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду від 11.09.2013. Розгляд справи було призначений на 26.09.2013 та в подальшому неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.01.2014 було здійснено заміну у складі суду.

У судовому засіданні 21.01.2014 суд у новому складі заслухав "вимоги та доводи позивача", дослідив матеріали справи і на підставі статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 18.02.2014. Таким чином, суд розпочав розгляд даної справи по суті 21.01.2014, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Зустрічну позовну заяву від 17.02.2014 було подано до суду 18.02.2014.

Зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду у зв'язку з тим, що зустрічний позов подано після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

У підпунктах 3.12, 3.15 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарському суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України. У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме формуляру (протоколу) судового засідання місцевого господарського суду від 21.01.2014 (а.с. 209), суд розпочав розгляд по суті саме цієї дати. Отже, з урахуванням викладеного, подання зустрічного позову 18.02.2014, тобто після початку розгляду справи по суті, виключало можливість прийняття відповідної позовної заяви, і суд правильно застосував наведені норми процесуального права. Водночас у цих матеріалах відсутні письмові зауваження позивача за зустрічним позовом з приводу допущених у згаданому протоколі неправильностей або неповноти протоколу (частина п'ята статті 811 ГПК України).

За таких обставин підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.02.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 зі справи № 913/2404/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя В. Харченко